Кошеня забрали від мами надто рано? Ось на які ознаки варто звернути увагу і як допомогти
Поява кошеняти в домі — це радісна подія, але іноді не одразу зрозуміло, чи було воно готове залишити маму та однопометників. У ідеальному світі кошенята мали б залишатися з матір’ю стільки, скільки потрібно, але обставини не завжди це дозволяють, а інколи недобросовісні люди поспішають позбутися приплоду раніше, ніж слід.
Особливо складно це визначити, якщо ви взяли кошеня або молодого кота з притулку, де не завжди відома історія його перших тижнів життя. Навіть якщо кошеня вам віддали друзі, сусіди чи заводчик, цілком можливо, що його відлучили від мами трохи зарано, і ніхто цього не помітив.
Ідеально кошенята мають залишатися з матір’ю до 10–12 тижнів, але раннє розлучення може статися з різних причин — від непорозумінь до обставин, на які ніхто не може вплинути, наприклад фінансових труднощів або проблем із житлом.
Якщо ви починаєте підозрювати, що ваше кошеня потрапило до вас раніше, ніж було готове, найважливіше зараз — забезпечити йому найкращий догляд. Ви й так маєте регулярно відвідувати ветеринара для щеплень і оглядів, тож не соромтеся попросити поради, якщо маєте сумніви або занепокоєння.
Помічаючи ознаки того, що кошеня могло залишити маму занадто рано, ви краще зрозумієте його потреби й зможете дати йому належну турботу та підтримку.
Фізичні ознаки раннього відлучення
Кошеня менше за очікуваний розмір
Якщо кошеня менше, ніж ви очікували для його віку, це може бути ознакою того, що його забрали від мами трохи зарано, пояснює фахівчиня з поведінки котів Люсі Гойл. У такому разі уважно стежте за його ростом і регулярно зважуйте, а всі занепокоєння обговорюйте з ветеринаром у першу чергу.
Ветеринари очікують, що кошеня в середньому набирає близько 100 г на тиждень, тож якщо вам приносять кошеня вагою 600 г і кажуть, що йому дев’ять тижнів і воно вже готове до щеплень, найімовірніше, це не так, і вам порадять зачекати, доки воно підросте.
Втім, деякі коти просто менші за інших, тому важливо враховувати й інші чинники, зокрема породу, якщо вам відомі дані про батьків, а також можливі медичні ознаки, які можуть пояснювати повільний ріст.
У кошеняти блакитні очі
Усі кошенята народжуються з блакитними очима, які змінюють колір на дорослий — коричневий, сірий або блакитний — приблизно у віці семи-восьми тижнів. Якщо вам дісталося кошеня з темно-блакитними очима, ймовірно, воно молодше за цей вік. Виняток становлять деякі породи, наприклад сіамські коти, у яких блакитні очі є природними.
Кошеня часто хворіє
На жаль, слабке здоров’я — ще одна фізична ознака того, що кошеня занадто рано залишило маму. Люсі пояснює, що кошенята, яких відлучили зарано, «більш схильні до хвороб та інших проблем зі здоров’ям».
Причиною можуть бути недосягнуті етапи розвитку, які зазвичай контролює мама, дефіцит поживних речовин або вроджені проблеми, коли організм неправильно сформувався ще в утробі. Важливо підтримувати постійний контакт із ветеринаром щодо здоров’я кошеняти й не зволікати з візитом, якщо вас щось турбує.
Якщо кошеня залишило помет дуже рано, воно може «погано їсти тверду їжу», і це потребує термінової допомоги ветеринара, додає Люсі. Нездатність їсти тверду їжу означає, що кошеня може випадково вдихнути їжу, що спричиняє небезпечну для життя аспіраційну пневмонію.
Поведінкові ознаки раннього відлучення
Смоктання та смоктальні звички
Кошенята, яких забрали занадто рано, частіше демонструють посилене місіння лапками та смоктальну поведінку. Вони можуть смоктати м’які пухнасті тканини, шкіру господаря, наприклад пальці або мочки вух, а інколи намагаються смоктати живіт інших кошенят чи котів, каже Люсі.
Якщо така поведінка вас насторожує, намагайтеся не хвилюватися надто сильно. Здебільшого це цілком безпечно, каже Люсі, а спроби зупинити кошеня можуть лише сильніше його засмутити, навіть якщо ви дієте з добрих намірів. «Спроби припинити це можуть зробити його тривожнішим, адже зазвичай така поведінка з’являється, коли кошеня розслаблене й задоволене, тож це теж буде порушено», — пояснює вона.
Однак проблема може виникнути, якщо кошеня ковтає волокна тканини, адже це здатне спричинити розлад шлунка. Якщо ви помітили, що воно відриває або ковтає волокна, спробуйте замінити матеріал, який воно смокче, на щось таке ж м’яке, але з іншою текстурою. Якщо вас турбує поведінка або проблеми зі шлунком, зверніться до ветеринара.
Агресивна поведінка
На жаль, одним із наслідків надто раннього відлучення від мами може бути поява небажаної поведінки, зокрема агресії. Це пов’язано з тим, що мама-кішка, яку називають королевою, багато в чому навчає кошенят правильної поведінки, а ігри з однопометниками допомагають їм засвоювати межі дозволеного.
Намагайтеся подбати, щоб кошеня отримувало достатньо соціалізації, але якщо така поведінка стає серйозною проблемою, варто звернутися до фахівця з поведінки тварин, який порадить, як краще формувати позитивні звички.
Тривожна поведінка
Кошенята, яких забрали занадто рано, можуть вирости дуже полохливими або, навпаки, надмірно чіпкими й залежними від господарів, каже Люсі. «Раннє розлучення з матір’ю може зробити їх тривожними та менш упевненими в собі», — пояснює вона, і це може «призвести до поведінки, спрямованої на привернення уваги, зокрема до надмірного нявкання».
Люсі радить: якщо кошенята, яких ви плануєте взяти, ще дуже малі й не можуть залишатися з мамою до потрібного віку, краще взяти одразу двох, щоб у них був однопометник, із яким вони й далі розвиватимуть упевненість у собі. Звісно, як і у випадку з будь-якою домашньою твариною, потрібно переконатися, що ваші умови підходять для двох котів і що ви можете дозволити собі утримувати двох кошенят, перш ніж приносити цей маленький вихор додому.
Якщо це неможливо, допоможе надання багатьох можливостей для самостійної гри, а також залучення всіх членів родини до догляду та взаємодії з кошеням у позитивний спосіб.
Так само, якщо кошеня дуже чіпке, а у вас є «безпечний простір на вулиці», після вакцинації, чипування та стерилізації або кастрації можна дозволити йому виходити надвір, каже Люсі. «Доступ назовні може дати вихід для самостійної поведінки та дозволити йому цікавитися заняттями, не пов’язаними з господарем».
Який вік вважається оптимальним для розлучення з мамою?
Технічно кошенята можуть залишити маму, коли починають регулярно їсти тверду їжу, і багато з них покидають помет приблизно у 8–9 тижнів. Однак у цей час багато кошенят ще не повністю відлучені від молока і все ще іноді смокчуть материнське молоко, попри наявність твердої їжі.
В ідеалі вони мають залишатися з матір’ю щонайменше до 10–12 тижнів, а переїжджати до нового дому приблизно у 14 тижнів. Але якщо це неможливо, ви все одно можете забезпечити кошеняті безпечне середовище, у якому воно зможе добре розвиватися.
