Застуда у котів: симптоми, лікування та коли звертатися до ветеринара

Застуда у котів — це побутова назва інфекцій верхніх дихальних шляхів, які найчастіше спричиняють котячий герпесвірус та каліцивірус. У кота можуть з’явитися чхання, нежить, виділення з очей, закладеність носа та зниження апетиту. Легкі випадки часто минають за підтримувального догляду, але утруднене дихання, відмова від їжі або виражена млявість потребують огляду ветеринарного лікаря.

Які симптоми застуди у кота

При легкій інфекції кіт може часто чхати, сопіти через закладений ніс, мати прозорі виділення з носа або очей. Деякі тварини при цьому залишаються активними та продовжують нормально їсти.

Типові ознаки інфекції верхніх дихальних шляхів:

• чхання та нежить;
• закладеність носа;
• виділення з очей;
• кон’юнктивіт і примружування;
• млявість і підвищення температури;
• погіршення апетиту;
• слинотеча або виразки у роті, особливо при каліцивірусній інфекції.

Merck Veterinary Manual зазначає, що при легкому перебігу симптоми можуть зберігатися приблизно 5–10 днів, тоді як тяжкі випадки іноді тривають значно довше. Кошенята, літні тварини та коти з іншими захворюваннями можуть переносити інфекцію важче.

Чому коти застуджуються

Найчастіше причиною гострих респіраторних інфекцій є котячий герпесвірус типу 1 (FHV-1) та котячий каліцивірус (FCV). Також у розвитку захворювання можуть брати участь Chlamydia felis, Mycoplasma felis, Bordetella bronchiseptica та інші збудники.

Після перенесеної герпесвірусної інфекції вірус може залишатися в організмі кота у прихованому стані протягом життя. Стрес, переїзд або інші навантаження іноді сприяють його повторній активації.

Не кожен нежить у котів є проявом «застуди». Тривалі або однобічні виділення з носа можуть мати й інші причини, зокрема хронічний риніт, поліп, стороннє тіло, стоматологічне захворювання або новоутворення.

Чи заразна застуда у котів

Так, більшість вірусних респіраторних інфекцій дуже заразні для інших котів. Збудники можуть передаватися з виділеннями з носа та очей, під час тісного контакту, а також через забруднені миски, підстилки, руки та інші предмети.

Каліцивірус особливо стійкий: за даними European Advisory Board on Cat Diseases (ABCD), він може залишатися інфекційним на сухих поверхнях при кімнатній температурі до одного місяця. Після одужання частина котів також продовжує виділяти вірус щонайменше кілька тижнів.

Водночас універсального правила «ізолювати кота рівно місяць після одужання» немає. Тривалість виділення вірусу залежить від збудника та конкретної тварини, тому в домі з кількома котами термін ізоляції краще узгодити з ветеринарним лікарем.

Типові людські застуди зазвичай не передаються котам, а основні котячі віруси FHV-1 і FCV не вважаються небезпечними для людей. Для деяких інших збудників описані рідкісні винятки, тому після контакту з виділеннями хворого кота варто мити руки.

Коли потрібно звернутися до ветеринара

Якщо кіт лише зрідка чхає, має прозорі виділення та нормально їсть, п’є й поводиться як зазвичай, за ним часто можна певний час спостерігати вдома.

Огляд ветеринарного лікаря потрібен, якщо тварина перестала їсти, стала виражено млявою, має сильні або гнійні виділення, болючі очі, виразки у роті чи симптоми не слабшають.

Якщо кіт дихає з відкритим ротом, помітно задихається або дихання стало важким — це привід для невідкладної ветеринарної допомоги. При тяжкому респіраторному захворюванні може знадобитися киснева підтримка, інфузійна терапія або допоміжне годування.

Як лікують застуду у котів

Лікування залежить від причини та тяжкості хвороби. У багатьох котів із неускладненою вірусною інфекцією основою є підтримувальний догляд: достатнє споживання води та їжі, очищення носа й очей і контроль загального стану.

Антибіотики не лікують герпесвірус або каліцивірус. Ветеринар може призначити антибактеріальні препарати, якщо є підозра на вторинну бактеріальну інфекцію або встановлено бактеріального збудника. Merck та рекомендації ABCD наголошують саме на такому підході.

При певних герпесвірусних ураженнях ветеринар також може використовувати противірусне лікування. Якщо кіт зневоднений, не може їсти або має проблеми з диханням, може знадобитися лікування у клініці.

Що можна зробити вдома

Коту з легкими симптомами потрібні спокій, тепло та доступ до води. Виділення біля носа й очей можна обережно прибирати чистою вологою серветкою або м’якою тканиною.

Закладений ніс погіршує нюх, через що кіт іноді відмовляється від їжі. Трохи підігрітий вологий корм має сильніший запах і може краще стимулювати апетит. ABCD також рекомендує при поганому апетиті використовувати привабливу, підігріту їжу та за потреби зволоження дихальних шляхів фізіологічним розчином.

Не давайте коту людські препарати від застуди, жарознижувальні, судинозвужувальні краплі або інші ліки без призначення ветеринарного лікаря. Деякі звичайні для людини препарати можуть бути небезпечними для котів.

Як запобігти респіраторним інфекціям

Вакцинація проти котячого герпесвірусу та каліцивірусу входить до основних заходів профілактики. Вакцина не гарантує, що кіт ніколи не інфікується, але може зменшити ймовірність клінічного захворювання та тяжкість його перебігу.

Особливо важливо уникати контакту здорового кота з тваринами, які чхають або мають виділення з носа й очей. У домі з кількома котами бажано використовувати окремі миски та підстилки для хворої тварини, регулярно мити руки та очищати забруднені поверхні.

Для котів із герпесвірусною інфекцією корисно також по можливості зменшувати сильний і тривалий стрес, оскільки він може сприяти реактивації вірусу.

Часті запитання

Головне

Більшість випадків «котячої застуди» пов’язані з інфекціями верхніх дихальних шляхів і мають сприятливий прогноз. Коту з легкими симптомами часто достатньо підтримувального догляду, але утруднене дихання, відмова від їжі, сильна млявість або погіршення стану — привід не відкладати звернення до ветеринарного лікаря.