Інфекція жовчного міхура у котів може спричиняти відмову від їжі, блювання, млявість, біль у животі, лихоманку та жовтяницю. Вона не передається від кота до кота, але без лікування запалення може поширюватися на жовчні протоки й печінку та призводити до серйозних ускладнень.
Якщо кіт пожовтів, багаторазово блює, різко ослаб або болісно реагує на дотик до живота, його потрібно якнайшвидше показати ветеринарному лікарю. За даними Merck Veterinary Manual, при холециститі рання діагностика та відповідне лікування суттєво впливають на прогноз.
Що таке інфекція жовчного міхура у котів
Жовчний міхур розташований поряд із печінкою та зберігає жовч, яка через жовчні протоки надходить у тонкий кишечник і бере участь у перетравленні жирів.
Запалення жовчного міхура називають холециститом. У котів гострий холецистит нерідко пов’язаний із бактеріальною інфекцією. Бактерії можуть підніматися з кишечника через жовчні протоки або потрапляти до жовчного міхура з кров’ю.
Запалення іноді поширюється на жовчні протоки та тканини печінки. У котів захворювання жовчовивідної системи також можуть поєднуватися з панкреатитом і запаленням кишечника — таке поєднання часто називають тріадитом.
Основні симптоми
Прояви залежать від тяжкості запалення. У частини котів хвороба починається гостро, тоді як в інших симптоми можуть бути слабкими або періодичними.
Найхарактерніші ознаки — зниження або повна втрата апетиту, млявість, блювання, біль у животі, лихоманка та жовтяниця. Також можливі діарея, зневоднення та поступова втрата ваги.
Жовтяницю найпростіше помітити на яснах, білках очей і внутрішній поверхні вушних раковин. При захворюваннях жовчовивідної системи жовте забарвлення виникає через накопичення білірубіну, зокрема коли відтік жовчі порушується.
При болю в животі кіт може ховатися, сидіти в незвичній згорбленій позі, уникати дотиків або ставати неспокійним. Проте відсутність вираженого болю не виключає захворювання.
Чому виникає інфекція
Збудниками бактеріальних захворювань жовчовивідної системи найчастіше є мікроорганізми кишкового походження. У зразках жовчі котів виявляють, зокрема, Escherichia coli, Streptococcus, Clostridium, Bacteroides та інші бактерії.
Ризик інфікування може підвищуватися, якщо нормальний відтік жовчі порушений. Причиною можуть бути запалення жовчних проток, камені, пухлини або інші види обструкції.
Важливе значення мають і захворювання сусідніх органів. У котів запалення жовчовивідної системи досить часто виявляють одночасно з панкреатитом або хворобами кишечника.
Інфекція жовчного міхура не є заразною і не передається іншому коту через контакт, спільні миски чи перебування в одному приміщенні.
Як ветеринар ставить діагноз
За одними лише симптомами визначити інфекцію жовчного міхура неможливо. Подібні прояви бувають при захворюваннях печінки, підшлункової залози, кишечника та при закупорці жовчних шляхів.
Зазвичай ветеринар оцінює загальний і біохімічний аналізи крові, рівень білірубіну та показники роботи печінки. Одним із найважливіших методів візуальної діагностики є УЗД черевної порожнини, яке дозволяє оцінити жовчний міхур, жовчні протоки, печінку, підшлункову залозу та прилеглі структури.
Однак зміни на УЗД самі по собі ще не доводять наявність бактеріальної інфекції. Дослідження котів із підозрою на захворювання жовчовивідної системи показало, що патологічні зміни жовчного міхура часто виявляються при позитивному посіві жовчі, але вони не є специфічними лише для інфекції.
У деяких випадках ветеринар може взяти зразок жовчі для цитологічного дослідження та бактеріального посіву. Це допомагає визначити збудника та підібрати антибіотик з урахуванням його чутливості. Іноді потрібне дослідження тканин жовчного міхура або печінки.
У відео нижче ветеринарний фахівець пояснює особливості УЗД печінки, жовчного міхура та жовчних проток.
Як лікують інфекцію жовчного міхура
Схема лікування залежить від тяжкості стану, наявності бактеріальної інфекції, обструкції жовчних шляхів і супутніх захворювань.
При бактеріальній інфекції застосовують антибіотики. За можливості їх коригують відповідно до результатів бактеріального посіву та тесту на чутливість. При зневодненні та порушенні електролітного балансу може знадобитися внутрішньовенна інфузійна терапія, а також лікування блювання, болю та підтримка харчування.
У частини котів медикаментозного лікування недостатньо. При значному пошкодженні жовчного міхура, некрозі його стінки, обструкції жовчних шляхів, каменях або загрозі розриву може знадобитися операція. Одним із варіантів є холецистектомія — видалення жовчного міхура.
Прогноз залежить від причини та тяжкості захворювання. При своєчасному лікуванні він може бути сприятливим, тоді як затримка діагностики підвищує ризик тяжких ускладнень.
Коли потрібна термінова допомога
Не варто чекати, якщо у кота з’явилася помітна жовтяниця, повторне блювання, сильний біль у животі, різка слабкість, повна відмова від їжі або колапс.
При тяжкій бактеріальній інфекції можливі сепсис, порушення кровообігу та шок. Merck Veterinary Manual відносить шок і можливий розрив жовчного міхура з витіканням жовчі в черевну порожнину до серйозних ускладнень, що потребують невідкладного лікування.
Не давайте коту антибіотики, знеболювальні або «жовчогінні» препарати без призначення ветеринарного лікаря. При обструкції жовчних шляхів неправильно підібране лікування може бути небезпечним.
Часті запитання
Чи заразна інфекція жовчного міхура у котів?
Ні. Бактеріальний холецистит зазвичай розвивається через проникнення бактерій із кишечника, жовчних шляхів або крові, а не через контакт із хворою твариною.
Чи завжди потрібна операція?
Ні. Тактика залежить від конкретної причини та стану жовчного міхура. Водночас при тяжкому холециститі, некрозі, каменях або порушенні відтоку жовчі хірургічне лікування може бути необхідним.
Чи можна вилікувати інфекцію жовчного міхура вдома?
Самостійно лікувати її не варто. Спочатку потрібно визначити, чи справді є бактеріальна інфекція, чи не заблоковані жовчні протоки та чи немає супутнього ураження печінки або підшлункової залози. Після діагностики частину лікування ветеринар може дозволити продовжувати вдома.
Головне
Інфекція жовчного міхура у котів — серйозне, але потенційно виліковне захворювання. Найбільш характерними ознаками є відмова від їжі, блювання, млявість, біль у животі, лихоманка та жовтяниця.
Для встановлення причини зазвичай потрібні аналізи крові, УЗД, а в окремих випадках — дослідження та бактеріальний посів жовчі. Чим раніше кіт із вираженими симптомами потрапить до ветеринарного лікаря, тим більше можливостей запобігти ускладненням.
