Хоча хом’яки є досить витривалими домашніми тваринами, їх маленькі розміри роблять їх вразливими до травм і хвороб, які можуть становити серйозну загрозу. Важливо знати основні ознаки захворювань, щоб вчасно відреагувати на проблему. Часто можна вирішити питання зі здоров’ям або травмою до того, як це стане критичним.
Якщо ваш хом’як відчуває недомагання чи отримав травму, слід підтримувати його в теплі та заохочувати до вживання їжі чи води (наприклад, за допомогою піпетки) до моменту відвідування ветеринара.
Однією з поширених проблем є абсцеси, які утворюються внаслідок навіть невеликих ушкоджень шкіри. Під шкірою накопичується гній, іноді утворюючи значну пухлину, яка може почати самоусуватися. Абсцеси можуть виникати з порізів або подряпин на шкірі, а також у щічних мішках, якщо абразивна їжа пошкоджує слизову оболонку рота. Якщо хом’як постійно виглядає так, ніби в його щічних мішках є їжа, це може свідчити про наявність абсцесу або забитого щічного мішка. Лікування абсцесів вимагає ветеринарної допомоги для дренажу, промивання та застосування антибіотиків.
Хом’яки також можуть страждати від респіраторних інфекцій, які можуть перейти в пневмонію. Ознаки респіраторної інфекції включають чхання, виділення з очей або носа, хрипи та утруднене дихання. Периодичне чхання не є надто тривожним, але якщо спостерігається втрата апетиту, зниження активності, хрипи або труднощі з диханням, необхідно терміново звернутися до ветеринара.
Протяги та раптові зміни температури можуть підвищити ризик розвитку респіраторних інфекцій у хом’яків, а деякі види підстилки (наприклад, кедрова та соснова) можуть подразнювати дихальні шляхи, що також веде до інфекцій.
Ще однією небезпечною хворобою є “мокрий хвіст”, відома також як проліферативний ілеїт. Це надзвичайно заразна хвороба, яка найчастіше вражає щойно відлучених від матері хом’яків. Причини її виникнення можуть бути невідомі, але бактерії можуть відігравати роль, а також хвороба може бути пов’язана зі стресом, переповненість та змінами в дієті. Хом’яки, які страждають від цієї хвороби, можуть швидко загинути, показуючи симптоми, такі як діарея (яка призводить до вологості навколо хвоста), млявість, втрата апетиту та неохайний вигляд. Не всі хом’яки з діареєю мають “мокрий хвіст”, але якщо ваш хом’як має ці симптоми, слід звернутися до ветеринара.
Діарея може бути викликана різними інфекціями, включаючи “мокрий хвіст”, зміни в раціоні, кишкові паразити та лікування антибіотиками. Часте годування овочами та свіжими продуктами є досить поширеною причиною діареї, але зазвичай в таких випадках апетит не знижується і активність не зменшується. Дегідратація є серйозною загрозою під час діареї, тому важливо стежити за тим, щоб хом’як продовжував пити воду. При діареї слід на кілька днів припинити давати свіжі продукти і повертатися до них лише після повного одужання. Поступово вводьте свіжі продукти, щоб хом’як міг адаптуватися до змін у дієті. Якщо разом з діареєю спостерігається млявість або зменшення споживання води, терміново зверніться до ветеринара.
Хом’яки можуть бути піддані нападу кількох видів кліщів, які паразитують на шкірі та хутрі, і їх можна діагностувати за допомогою шкірного зскрібка, проведеного ветеринаром. Крім того, вони можуть страждати від грибкових інфекцій, таких як лишай, алергічного дерматиту та інфекцій шкіри, які також потребують лікування ветеринаром.
Випадання шерсті не є рідкісним явищем і може бути сезонним або траплятися у старших хом’яків. Але якщо спостерігається лупа, почервоніння або будь-які ураження шкіри, чи якщо хом’як починає сильно свербіти, слід звернутися до ветеринара. Хом’яки мають запахові залози на боках, які можуть бути темними і лякати власників, але якщо вони не виглядають роздратованими і не турбують тварину, то це не є проблемою. Також кедрова підстилка може викликати подразнення шкіри, тому її слід уникати.
Деякі антибіотики можуть бути смертельно токсичними для хом’яків через особливості їх шлунково-кишкового тракту. Необхідно уникати таких антибіотиків, як пеніцилін, амоксицилін, ампіцилін, стрептоміцин, дігідрострептоміцин, тетрациклін, лінкоміцин, еритроміцин, ванкоміцин, цефалоспорини та гентаміцин.
