Я такий під кайфом просто зараз
Майже кожен власник кота знає, як кумедно спостерігати, коли улюбленець «відривається» на котячій м’яті: катається по підлозі з кошенячим захватом, гризе і лиже іграшку, набиту котячою м’ятою, доки та не перетворюється на безформну, просякнуту слиною грудочку. Або ви можете посипати свіжу котячу м’яту на дряпку. Коли я так роблю, мій кіт Чикпі, який просто одержимий цією рослиною, спершу дряпає поверхню, але дуже швидко зупиняється, обіймає картонну дряпку й починає лизати її рифлення, ніби ним опанувало кохання. Інколи я просто кидаю трохи котячої м’яти на підлогу, і тоді він екстатично крутиться серед крихких зелених листків, наче в океані грошей.
Чи безпечно котам їсти котячу м’яту?
Відповідь однозначна: так, абсолютно. Котяча м’ята вважається дуже безпечною для котів, і більшість із них реагує на неї без жодних проблем. У невеликої кількості котів після великої дози може з’явитися легке блювання або діарея, тож краще пропонувати її помірно й подивитися, як реагує саме ваш улюбленець. Основний ефект — поведінковий: у чутливих котів вона викликає або короткочасне збудження, або розслаблену, задоволену поведінку. Якщо у кота все ж виникає дискомфорт у шлунку, просто зменште кількість або частоту. За розумного використання котяча м’ята може бути веселим і нешкідливим способом урізноманітнити життя багатьох котів.
Наукове пояснення ефекту, схожого на ейфорію
Котячу м’яту ще називають котовником, котячою травою та польовим бальзамом. Але що це таке і як вона діє? «У котячій м’яті є кілька сполук, які змінюють поведінку диких і домашніх котів, але головна речовина, що їх приваблює, — це непеталактон, а непеталієва кислота дає більшість того “кайфу”, який ми бачимо», — каже ветеринарка докторка Сара Догерті. «У котів виникають ефекти, схожі на ейфорію: вони лижуть, жують, трясуть головою, а потім труться щоками й тілом. Може також з’являтися мимовільне вокалізування. Багато хто називає котячу м’яту афродизіаком для котів, і хоча фізіологічна реакція не є такою самою, певне статеве збудження справді помітне». Це пояснює, чому молоді коти віком приблизно до шести місяців, у яких ще не сформувалися відповідні рецептори, на неї не реагують.
Котяча м’ята може заспокоювати стресованих котів
Котяча м’ята може бути не лише дуже кумедною, а й справжнім порятунком — своєрідним природним котячим валіумом для «демонічних» котів, як-от колишній здичавілий Чикпі. Ми його любимо, але якщо хтось, скажімо, завадить одній із його періодичних спроб атакувати іншого нашого кота — взірець лагідності, інь до чикпівського ян, — він перетворюється на верескливу пляму іклів та кігтів. Але достатньо дрібки котячої м’яти, кинутої на підлогу перед ним, і він падає на спину, піднявши лапи вгору, як безтурботне кошеня. Докторка Догерті підтверджує, що вона справді може заспокоювати багатьох котів: «Деякі ветеринари радять її, щоб допомогти впоратися з тривогою розлуки та стресом».
Котяча м’ята діє не на всіх котів
Хоча Чикпі дуже активно реагує на котячу м’яту, наша інша кішка, Конеко, не реагує на неї взагалі. І вона не одна така. «Дослідження показують, що лише близько 60 відсотків котів мають поведінкову реакцію на котячу м’яту», — пояснює докторка Догерті. «Це пов’язано з генетичним чинником: у кота має бути домінантна ознака, щоб мати правильні рецептори, які запускають стимуляцію». На щастя, є альтернативи. Одна з них — срібна лоза, витка рослина, поширена в Японії та Китаї; дослідження показали, що вона може бути навіть сильнішою за котячу м’яту, і її можна знайти в зоомагазинах або онлайн. Також часто доступний корінь валеріани.
Деревина татарської жимолості, яка рясно росте в лісах навколо нашого дому, теж може підійти, але дуже важливо переконатися, що це саме татарська жимолость, адже інші різновиди токсичні для котів.
Цікаво, що більшість котячих, зокрема великі коти — леопарди, леви й тигри — реагують на котячу м’яту подібним чином. Не менш цікаво, що собаки на неї не реагують. Виявляється, у котячої м’яти може бути й захисна функція: доведено, що непеталактол відлякує комарів і хвороби, які вони переносять. Якщо цей факт надихне вас виростити власну котячу м’яту, раджу обирати куповану. Я якось спробував виростити її в контейнерному саду в Лос-Анджелесі, але вже за тиждень загадковий незваний гість — підозрюю, скунс — з’їв усе до останнього листочка, схожого на м’ятний.
Застереження щодо котячої м’яти
«Свіжа котяча м’ята сильніша за сушену», — застерігає докторка Догерті. «Надлишок котячої м’яти може спричинити проблеми зі здоров’ям, зокрема блювання, діарею, запаморочення або труднощі під час ходьби, тож використовуйте її потроху. І уникайте дуже концентрованих олій котячої м’яти через їхню потужність».
І ще: хоча котяча м’ята трохи нагадує канабіс, курити її не варто — це не дасть жодного ефекту. Вона працює більш ніж для двох третин котів, але для рівно нуль третин людей. Найбільше, на що можна розраховувати, намагаючись підпалити котячий запас, — це нудота та особливо неприємний, самозвинувачувальний головний біль. Не те щоб я знав це з особистого досвіду…
