Що таке сказ і чому це важливо для власників тварин
У червні британка трагічно померла від сказу після того, як у лютому її подряпало цуценя в Марокко.
Йвонн Форд, 59 років, із Південного Йоркширу, не надала подряпині значення, вважаючи, що нічого страшного не сталося. Але на початку червня її родина повідомила, що їй стало дуже зле: почався головний біль, після якого вона втратила здатність ходити, говорити, спати й ковтати. Через два тижні вона померла.
Цей сумний випадок цілком природно лякає людей. Чи може таке статися зі мною або з кимось із моїх близьких? Чи є такий ризик у Великій Британії? Що я можу зробити, щоб захистити себе та своїх тварин?
Ми підготували практичний гід про передачу сказу, який має допомогти зменшити тривогу та підказати, що робити у разі можливого контакту з вірусом.
Сказ у Великій Британії: поточний статус і ризики
- Сказ майже на 100% смертельний після появи симптомів.
- У Великій Британії сказу немає, але ризики виникають під час подорожей, особливо в частинах Азії, Африки, Центральної та Південної Америки.
- Профілактика через вакцинацію дуже ефективна.
- Собаки є головним джерелом зараження людей сказом у світі. NHS радить у регіонах, де є ризик сказу, не торкатися диких або безпритульних тварин, не підходити до них і не годувати їх, адже вони можуть бути носіями вірусу.
- Після будь-якого укусу тварини за кордоном час має вирішальне значення: людину потрібно якнайшвидше лікувати, щоб вірус не встиг уразити нервову систему.
- Усіх власників тварин у Великій Британії зобов’язують вакцинувати собак від сказу, якщо вони планують подорожувати за межі країни разом із ними.
Сказ — це зоонозне захворювання, тобто хвороба, яка може передаватися від тварин до людей або від людей до тварин.
«Це найсмертельніше зоонозне захворювання у світі: щойно з’являються симптоми, воно стає фатальним», — сказав доктор Люк Гембл, ветеринар і засновник благодійної організації Worldwide Veterinary Service, який започаткував Mission Rabies. «Це нейротропний вірус із групи лісавірусів, який уражає мозок і нервову систему та може передаватися від тварин до людей через слину».
У світі понад 99% випадків сказу в людей передаються через укус інфікованого собаки.
«Це пов’язано з тісним контактом собак із людьми та низьким рівнем вакцинації в багатьох країнах, де сказ поширений», — пояснила Емма Дауті, фахівчиня з геноміки інфекційних хвороб та епідеміології.
Хоча сказ повністю можна попередити, щороку він забирає життя щонайменше 59 000 людей у світі.
«Більшість із них — діти», — сказав Гембл. «Хвороба є ендемічною більш ніж у 150 країнах світу. І трагедія в тому, що інструменти для її ліквідації вже існують, але в багатьох регіонах доступ до них обмежений».
Водночас є дані, що не кожен контакт із вірусом сказу обов’язково призводить до розвитку хвороби та смерті.
Власникам тварин, особливо собак, важливо знати: вакцинуючи собаку від сказу, вони захищають і людей.
«Вакцинація вашого улюбленця захищає не лише його — вона захищає вашу родину, вашу громаду та всіх, з ким він контактує», — сказав Гембл.
Як сказ передається від тварин до людей
Сказ передається, коли інфікована слина — зазвичай через укуси, подряпини або прямий контакт із очима, ротом чи відкритою раною — потрапляє в організм людини.
Собаки є головним джерелом зараження у світі: 99% випадків сказу в людей передаються саме від собак.
«Але його також можуть передавати коти, кажани, лисиці, єноти та інші ссавці», — сказав Гембл.
Як розпізнати симптоми сказу
Після потрапляння вірусу сказу в організм тварини він рухається нервами до мозку.
Ранні клінічні ознаки сказу включають зміну поведінки, надмірну потребу в увазі та підвищену чутливість до шуму або світла. Далі можуть з’явитися агресія, пильний погляд, опущена щелепа, свербіж і спрага. На пізніх стадіях виникають слабкість м’язів, труднощі з ковтанням, опущені повіки, піна з рота, параліч, судоми і, зрештою, смерть.
Але, за словами Дауті, тварина може виглядати «цілком здоровою» і все одно мати сказ.
Коли сказ передається людині через слину інфікованої тварини, вірус дуже повільно рухається нервами до центральної нервової системи. Досягнувши мозку, він спричиняє неврологічні симптоми, а потім кому і смерть.
Під час інкубаційної фази вірус може перебувати в організмі людини від кількох днів до кількох тижнів, перш ніж потрапить у нервову систему. У цей час симптомів немає. Саме тоді лікування ще може подіяти.
«Інкубаційний період може тривати від кількох тижнів до кількох місяців — іноді, хоч і рідко, навіть до року», — сказав Гембл. «Ви можете довго почуватися нормально після укусу, поки вірус тихо рухається вашою нервовою системою. Але щойно він досягає мозку і з’являються симптоми, вже запізно. Саме тому негайні дії критично важливі».
На цій стадії вірус розмножується в місці проникнення в м’язовій тканині та залишається відносно непомітним для імунної системи, пояснила Дауті.
Далі настає продромальна фаза — коли сказ поширюється в мозок і спинний мозок. Імунна система намагається боротися, через що з’являються симптоми, схожі на грип. На цій стадії лікування вже немає.
Під час гострої неврологічної фази вірус сказу пошкоджує мозок і спинний мозок. У двох третин людей розвивається «буйний сказ» із симптомами агресії, судом і марення, які тривають від кількох днів до тижня. В інших виникає «паралітичний сказ», коли слабкість і параліч поширюються від місця укусу на все тіло; це може тривати до місяця.
«У людей, які захворюють, вірус переходить від нейрона до нейрона, часто не викликаючи запальної реакції, що дозволяє йому непомітно дістатися мозку», — сказала Дауті. «Коли імунна система розпізнає інфекцію, вірус уже закріпився в центральній нервовій системі, спричинивши незворотне ушкодження нейронів».
Зрештою, кома — це стадія, яка призводить до смерті інфікованої людини.
Профілактика та вакцинація
Оскільки у Великій Британії сказу немає, тваринам, які народилися й живуть у країні, зазвичай не потрібна рутинна вакцинація від сказу. Однак тварин, які подорожують за межі Великої Британії, потрібно вакцинувати. Щеплення від сказу можна робити з 12-тижневого віку.
Якщо ви плануєте вивезти собаку за межі Великої Британії, поговоріть із ветеринаром про необхідні щеплення та інші профілактичні заходи. Під час подорожей із тваринами власники мають стежити, щоб усі вакцинації були актуальними, і виконувати всі вимоги для поїздок.
«Собаки та коти мають дотримуватися графіка вакцинації від сказу, який встановить ваш місцевий ветеринар, із регулярними бустерами кожні три роки», — сказав Гембл.
Люди у Великій Британії також не отримують регулярних щеплень від сказу. «Вакцинація людей не є практичною», — сказала Дауті. «Це дорого, складно й усе одно потребує невідкладного лікування після контакту. Найефективніший спосіб зупинити сказ — вакцинувати собак. Так ми розриваємо ланцюг передачі на джерелі».
Але якщо ви подорожуєте до регіону, де сказ поширений, NHS рекомендує зробити щеплення від сказу до контакту з вірусом. Таку профілактику можна отримати в клініках і аптеках, які надають послуги з медичної підготовки до подорожей. Водночас це не замінює лікування, якщо ви вже контактували з інфікованою твариною, — воно лише спрощує лікування та підвищує шанси, якщо допомога буде відкладена або неповною.
Післяконтактна профілактика — це невідкладна реакція на можливе зараження сказом, щоб не допустити потрапляння вірусу в центральну нервову систему. Вона може включати, залежно від ступеня контакту, ретельне промивання рани водою з милом щонайменше 15 хвилин, курс вакцини від сказу та введення імуноглобуліну проти сказу або моноклональних антитіл у рану.
«Якщо післяконтактну профілактику вчасно провести до появи симптомів, смертність наближається до нуля», — сказала Дауті.
Якщо ви не можете отримати негайне лікування, Дауті все одно радить звернутися по допомогу.
«Хоча лікування сказу бажано починати якомога швидше, з огляду на потенційно довгий інкубаційний період усе одно варто почати його навіть тоді, коли можливий контакт стався кілька днів, тижнів або навіть місяців тому».
Що робити, якщо вас вкусила тварина за кордоном
Якщо вас вкусила тварина за кордоном або ви підозрюєте, що контактували з твариною, хворою на сказ, негайно промийте рану водою з милом під проточною водою щонайменше 15 хвилин і, якщо є можливість, обробіть антисептиком.
«Потім негайно зверніться по медичну допомогу», — сказав Гембл. «Навіть незначну подряпину слід сприймати серйозно в країнах, де сказ ендемічний».
Після цього якнайшвидше почніть післяконтактну профілактику. Заходи залежать від тяжкості контакту.
«Це включає серію щеплень — а у важких випадках, якщо постраждалу людину ніколи не вакцинували, дозу імуноглобуліну проти сказу (антитіл)», — сказав Гембл.
Дауті також радить фіксувати лікування, зокрема назви препаратів, дози, номери партій і дати введення.
«Ці записи будуть важливими, якщо вам потрібно буде продовжити курс вакцини в іншому місці або вдома», — сказала Дауті.
Реальність виживання при сказі
«На жаль, сказ вважається на 100% смертельним після появи симптомів», — сказав Гембл. «Він уражає нервову систему та мозок, спричиняючи болісну й тяжку смерть. В історії є лише кілька людей, які вижили без попередньої вакцинації, і навіть тоді — за вкрай рідкісних обставин; вони також ніколи повністю не одужували. Ліків немає. Саме тому профілактика — це все».
Попри похмурі прогнози, задокументованих випадків виживання дуже мало. Дауті пояснила це різними причинами: людина могла швидко й сильно відповісти імунною системою до того, як інфекція дісталася або пошкодила її, могла мати виявні нейтралізуючі антитіла проти вірусу сказу або ж бути інфікованою слабшою його варіацією.
Джинна Гізе вижила після зараження вірусом у 2008 році, отримавши лікування, яке стало відомим як протокол Мілуокі. Лікарі ввели її в штучну кому, щоб дати власній імунній системі час виробити антитіла для боротьби з вірусом. Також їй призначили противірусні препарати, рибавірин і амантадин. Після пробудження вона ще шість місяців отримувала сполуку під назвою тетрагідробіоптерин. І вона вижила.
Щонайменше ще 34 людини вижили після появи симптомів сказу завдяки протоколу Мілуокі, але було щонайменше 64 випадки, коли цей протокол не спрацював.
В Індії, де сказ і досі є серйозною проблемою громадського здоров’я, дослідження описало виживання восьми пацієнтів, яких лікували в умовах інтенсивної терапії.
Але висновок цього дослідження був таким: основну увагу слід приділяти профілактиці сказу шляхом підвищення обізнаності про хворобу та протоколи післяконтактної профілактики серед населення й медичних працівників у країнах, де сказ є ендемічним.
Поширені запитання
Чи може людина вижити після сказу?
Хоча є дуже мала кількість людей, які вижили після сказу, вірус є на 100% смертельним після того, як уражає центральну нервову систему і з’являються клінічні симптоми.
«Щойно з’являються симптоми, сказ майже завжди смертельний», — сказала Дауті. «Але якщо вчасно провести післяконтактну вакцинацію, його цілком можна попередити».
Скільки людина може прожити зі сказом?
Тривалість життя людини зі сказом залежить від того, як швидко вірус поширюється організмом. Людина проходить чотири фази: інкубаційну (від кількох днів до тижнів), продромальну (від двох до десяти днів), гостру неврологічну (від кількох днів до місяця) та кому.
Що відбувається, якщо людина захворіла на сказ?
Якщо людина підозрює, що могла заразитися сказом, їй слід промити рану водою з милом протягом 15 хвилин, а потім негайно звернутися до медичного працівника по лікування, яке може включати вакцинацію та введення антитіл.
Чи сказ досі є на 100% смертельним?
Так, коли сказ досягає центральної нервової системи людини і з’являються симптоми, вірус є на 100% смертельним.
Чому людям не роблять щеплення від сказу регулярно?
Оскільки Велика Британія є країною, вільною від сказу, NHS не робить рутинних щеплень від цієї хвороби. Вакцинацію рекомендують лише людям із підвищеним ризиком, зокрема тим, хто подорожує за кордон, і тим, чия робота пов’язана з ризиком зараження.
Чи хтось вижив після сказу без вакцини?
Так, є менше ніж 20 задокументованих випадків виживання людини після клінічного сказу. Лише в кількох із них люди не мали історії вакцинації до початку хвороби.
Чому люди зі сказом бояться води?
Гідрофобія, або страх води, — це клінічна ознака людського сказу, що виникає через судомні скорочення глотки, які спричиняють спазми під час спроби пити. Гідрофобія заважає хворим нормально пити, зменшуючи вміст води в слині. Через меншу кількість води в слині концентрація вірусу сказу зростає.
«Це не психологічно», — сказав Гембл. «Вірус спричиняє болісні спазми в горлі та гортані, коли людина намагається ковтнути, і через це здається, що пити неможливо. Це страшно спостерігати, і це ще одна причина зробити все, щоб ніхто ніколи не дійшов до цієї стадії».
Чи можна вилікувати сказ після появи симптомів?
Ні, після появи симптомів сказ не можна вилікувати — він на 100% смертельний.
Якщо люди хочуть допомогти боротися зі сказом, Mission Rabies завжди шукає волонтерів для масових кампаній вакцинації. Минулого року в Камбоджі вони вакцинували 230 000 собак за 12 днів, а до них приєдналося понад 200 волонтерів. Якщо комусь хочеться пригод і він любить собак, можна приїхати до Камбоджі в жовтні. Щоб дізнатися більше про благодійну організацію, варто стежити за @lukegamblevet.
Джерела
Jones, Steve. «Briton Dies from Rabies after “Scratch” from Stray Puppy in Morocco». BBC News, 18 June 2025.
Hemachudha, Thiravat, et al. «Human Rabies: A Disease of Complex Neuropathogenetic Mechanisms and Diagnostic Challenges». The Lancet Neurology, vol. 1, no. 2, June 2002, pp. 101–9.
Public Health England. «Rabies: Epidemiology, Transmission and Prevention.» GOV.UK, 2 Nov. 2018.
«Bringing Your Pet Dog, Cat or Ferret to Great Britain.» GOV.UK, 2023.
Scott, Kirsty. «Man Dies from Rabies after Being Bitten by Bat.» The Guardian, 25 Nov. 2002. Accessed 9 July 2025.
«Protocol for a Well-Performed Rabies Post-Exposure Prophylaxis Delivery to Read along with the Decision Trees 1-Wound Risk Assessment and 2-PEP Risk Assessment». 2024.
Lite, Jordan. «Medical Mystery: Only One Person Has Survived Rabies without Vaccine—but How?» Scientific American, 8 Oct. 2008.
Jackson, Alan C. «Demise of the Milwaukee Protocol for Rabies». PubMed, National Institutes of Health, Mar. 2025.
Mani, Reeta S., et al. «Case Reports: Survival from Rabies: Case Series from India». The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene, vol. 100, no. 1, Jan. 2019, pp. 165–69.
