Психолог пояснює, як стимулювальні запахи можуть впливати на поведінку собаки
Попередження: ця стаття має інформаційний характер, але потрібні додаткові дослідження. Не сприймайте її як медичну пораду. Обговорюйте рішення з ветеринаром і керуйтеся здоровим глуздом.
Це чудовий день. Ви з собакою гуляєте біля ділянки трави, коли вона раптом завмирає, а потім починає нюхати й не може зупинитися. Ви м’яко тягнете за повідець, але, зануривши морду в траву, собака впирається лапами й продовжує своє «нюхальне дослідження».
Запах для собак надзвичайно важливий — значно більше, ніж для людей. У всіх собак дуже чутливий нюх. Ба більше, дослідження МРТ показують: коли собака впізнає запах знайомої людини, в її мозку активується хвостате ядро, що сигналізує про приємну подію. Для пересічного собаки невелика купка листя містить цілий світ інформації. Хоча мозок собаки приблизно вдесятеро менший за людський, нюховий центр у ньому у 40 разів більший. У людей є приблизно 5–6 мільйонів нюхових рецепторів, тоді як у наших чотирилапих компаньйонів їх 125–300 мільйонів.
Хоча собаки обожнюють запахи, з ефірними оліями поруч із ними слід бути дуже обережними. Декілька ветеринарів у Великій Британії попереджали, що ефірні олії можуть бути токсичними для ваших улюбленців, якщо вони випадково їх проковтнуть або навіть вдихнуть у надто великій кількості.
Як працює собачий ніс
Їхні вологі носи милі, але за цією м’якою формою стоїть функція. Слиз на носі собаки допомагає вловлювати частинки запаху. Коли ніс сухий, собака може його облизувати, щоб покращити сприйняття. Собаки також можуть рухати ніздрями незалежно одна від одної, завдяки чому визначають напрямок запахів.
Попри те, що нюхова система — це давній неврологічний шлях, ми досі не до кінця розуміємо, як саме вона працює, ні в нас, ні в собак. Однак достатньо досліджень показали, що вона критично важлива для виживання видів у тваринному світі — особливо для собак.
Ми поспілкувалися з ветеринарною хірургинею докторкою Ліззі Юенс, яка сказала: «Запах надзвичайно важливий для собак, адже вони використовують його як форму комунікації. Собаки можуть за допомогою запахів впізнавати знайомих людей та інших собак, оцінювати нові середовища й багато іншого, використовуючи свою неймовірну “нюхову пам’ять”».
Як запахи впливають на поведінку людини
Хоча ми можемо цього не розуміти, більшість із нас усвідомлює, що запах здатен впливати на поведінку. У сфері людських холістичних практик використання ефірних олій і трав’яних ароматів стає дедалі популярнішим, а викладачі йоги іноді застосовують ароматичні олії під час занять.
Вплив певних трав’яних або пряних ароматів на людину може бути позитивним. Наприклад, Марк Мосс і Лоррейн Олівер із Центру досліджень мозкової продуктивності та харчування при Університеті Нортумбрії у Великій Британії провели експеримент, щоб дослідити фармакологію 1,8-цинеолу — одного з головних компонентів розмарину.
Після того як 20 учасників отримали різні рівні 1,8-цинеолу, дослідники перевірили їхню когнітивну продуктивність. Результати тестів на швидкість і точність показали, що концентрація 1,8-цинеолу в крові була пов’язана з когнітивними показниками людини: вищі концентрації давали кращу швидкість і точність. Якщо запах може позитивно впливати на людей із порушеннями нюху, можна припустити, що на собак він діятиме ще сильніше.
Як запахи впливають на поведінку собак
Хоча досліджень на собаках небагато, в Університеті Белфаста провели дослідження впливу чотирьох типів нюхової стимуляції — лаванди, ромашки, розмарину та м’яти перцевої — на поведінку 55 собак, які перебували в притулку. У контрольних умовах не використовували жодного запаху, окрім тих, що природно були в середовищі собак, наприклад запахів дезінфекційних засобів та інших тварин. За допомогою дифузії ефірних олій і з двома днями перерви між впливами собак знайомили з ароматами по чотири години на день протягом п’яти днів.
Згідно з дослідженням, собаки, які відчували запах лаванди та ромашки, більше відпочивали й менше рухалися, ніж за інших нюхових стимулів, використаних у експерименті. Також ці аромати зменшували гавкіт і вокалізацію у тварин у клітках. Натомість аромати розмарину та м’яти перцевої спричиняли значно більше стояння, руху та вокалізації.
Як збагачення запахами допомагає собакам у притулках
Притулки — це безпечні, але стерильні середовища, і, усвідомивши це як проблему, деякі заклади почали шукати способи зробити простір цікавішим для тварин. З цією метою дедалі більше притулків починають використовувати запахи. Наприклад, Humane Society of Miami запровадила програму збагачення запахами, до якої входили ефірні олії, зокрема лаванда та ваніль.
За словами Морег Ґріні, колишньої координаторки з усиновлення та тимчасової опіки в McKamey Animal Center у штаті Теннессі, цей центр уже кілька років працює зі збагаченням запахами — один із небагатьох у США. За її словами, аромати, серед яких лаванда, ваніль і розмарин, змінюють щодня. Ефірну олію змішували з водою, а потім розпилювали на землю біля вольєрів без використання аерозолю. Хоча миттєвої реакції не було, працівники помітили, що наступного дня тварини ставали спокійнішими й більш врівноваженими. Ґріні вважає, що значення має не лише конкретний запах, хоча вона й помічає заспокійливий ефект лаванди, а й різноманітність ароматів, яка допомагає стимулювати мозок собак.
У центрі, де опікуються понад 200 тваринами, є різні породи — хаскі, лабрадори, німецькі вівчарки та собаки типу пітбуль. Хоча заклад не проводив формальних досліджень, щоб з’ясувати, чи по-різному на запахи реагують різні породи, команда з оцінювання поведінки використовує лаванду, щоб допомогти новоприбулим тваринам розслабитися перед оглядом.
Результати цих невеликих досліджень можуть бути багатообіцяльними для зменшення стресу в тварин із притулків, але для ширшого й безпечного використання ефірних олій із домашніми улюбленцями потрібні додаткові дослідження.
Чи варто використовувати ефірні олії вдома?
Збагачення запахами разом з іншими техніками зниження стресу може бути корисним удома, якщо робити це під наглядом ветеринара. «Я б однозначно рекомендувала власникам собак використовувати запахи зі своїми тваринами», — каже Ґріні. Водночас вона застерігає, що спершу варто провести попереднє дослідження й порадитися з ветеринаром, щоб уникнути можливих шкідливих наслідків, адже багато ефірних олій токсичні для тварин. Те, що безпечне для собак, може бути смертельним для котів, і навпаки, а деякі речовини отруйні для обох видів.
Докторка Юенс додає: «Хоча потрібні ще додаткові дослідження, використання різних запахів може стати цікавим способом збагачення життя собак. Однак самі олії можуть бути надзвичайно токсичними, тому будь-яке знайомство із запахами має бути безпечним, щоб не завдати шкоди. Завжди тримайте ефірні олії далеко від тварин і використовуйте їх помірно та на безпечній відстані, щоб не перевантажити улюбленця».
Декілька ветеринарів у Великій Британії попереджають, що ефірні олії можуть бути токсичними для ваших улюбленців, якщо вони випадково їх проковтнуть або вдихнуть у надто великій кількості, особливо з огляду на те, що їхній нюх значно гостріший за наш. За додатковою інформацією зверніться до ветеринара. Також Animal Poison Line має корисний список токсичних і нетоксичних рослин.
- собаки
- здоров’я собак
- притулок
- поведінка собак
Шелдон Сіпорін, PhD
Шелдон Сіпорін, PhD, — професор психології в Університеті Пейс у Нью-Йорку та волонтер у кількох притулках для тварин на Манхеттені.
