За словами ветеринарної біхевіористки докторки Маргарет Груен, це не те, що ви могли б подумати.
Коти живуть довше, ніж будь-коли раніше. З віком зростає ризик розвитку хронічних хвороб. Хоча остеоартрит зазвичай діагностують у собак, донедавна вважалося, що котів ця хвороба майже не зачіпає. Насправді котячий артрит, який також називають остеоартритом або дегенеративним захворюванням суглобів, трапляється значно частіше, ніж можна було б припустити. За оцінками ветеринарних дослідників, артрит у тій чи іншій формі має 45% усіх котів і 90% котів старших за 10 років.
На щастя, є кілька простих запитань, які допоможуть зрозуміти, чи є у вашого кота артрит. Якщо діагноз підтвердиться, існують методи лікування, які допоможуть тварині жити комфортно й щасливо.
Що таке артрит у котів?
Артрит — це прогресуюче захворювання суглобів у котів, за якого руйнується нормальна хрящова «подушка» між суглобами. Через це виникають запалення, скутість і біль, коли кістки труться одна об одну. Артрит може вражати будь-який суглоб, але найчастіше у котів із цим станом страждають лікті, тазостегнові суглоби, плечі, зап’ястки та коліна.
Як діагностують артрит у котів
Дивно усвідомлювати, що раніше котів вважали малоймовірними пацієнтами з остеоартритом. Але навіть тепер, попри численні дослідження, які підтверджують поширеність цієї хронічної хвороби, артрит у котів часто недодіагностовують — особливо порівняно з собаками. Чому ж так мало котів отримують діагноз і лікування? Річ у тім, що на відміну від багатьох собак, коти краще приховують проблеми із суглобами завдяки невеликому розміру, природній спритності та тому, що люди не завжди розуміють, як саме кіт проявляє біль.
«Усе зводиться до того, щоб зрозуміти, як виглядає біль у котів», — каже докторка Груен, ветеринарна біхевіористка та професорка поведінкової медицини Університету штату Північна Кароліна. «Люди часто вважають, що кіт буде голосно скаржитися або показувати біль так, як це робить собака, але хронічний біль у котів проявляється інакше. Натомість поведінка, яку власники можуть списувати на “старість” або “повільність”, часто є ознакою болю в суглобах чи хвороби».
Якщо не знати, на що звертати увагу, ознаки артриту легко пропустити. Насправді навіть досвідченим ветеринарам буває складно діагностувати артрит у котів. Окрім фізичного огляду, рентгену та інших медичних тестів, ветеринари спираються на спостереження власника за активністю тварини, адже зміни часто бувають ледь помітними. Цей простий список допоможе вчасно помітити ранні ознаки артриту у котів.
Ознаки остеоартриту у котів
- Чи нормально ваш кіт стрибає вгору?
- Чи нормально ваш кіт стрибає вниз?
- Чи нормально ваш кіт підіймається сходами?
- Чи нормально ваш кіт спускається сходами?
- Чи нормально ваш кіт бігає?
- Чи переслідує ваш кіт рухомі предмети?
Ознаки, які здаються очевидними і часто трапляються у собак — наприклад, кульгавість, зменшення амплітуди рухів або відчуття хрускоту в суглобі, — у котів зустрічаються значно рідше. Через це помітити фізичні симптоми складніше. Замість кульгавості кіт і далі робитиме звичні речі, але повільніше або менш охоче. Ви можете помітити, що тварина кілька разів намагається застрибнути на ліжко або вагається перед тим, як увечері підійматися сходами.
До симптомів остеоартриту у котів належать:
- складнощі зі стрибками на поверхні та зі стрибками з них;
- небажання підійматися сходами;
- втрата ваги, зокрема м’язової маси;
- пригніченість, менший інтерес до ігор або звичних занять;
- поганий догляд за шерстю;
- небажання користуватися лотком або частіші «аварії»;
- незвично негативна реакція на погладжування, піднімання на руки чи грумінг.
Лікування артриту
Ви можете внести прості зміни вдома, щоб покращити якість життя кота. Насамперед підтримуйте здорову вагу тварини та зберігайте фізичну активність через гру. Використовуйте лоток із низькими бортиками, щоб полегшити вхід і вихід, підніміть миски з їжею та водою, а також забезпечте коту зручне ліжко. Багатьом котам також допомагають альтернативні методи, зокрема акупунктура, масаж і лазерна терапія.
Оскільки артрит у котів часто недодіагностовували, варіанти медикаментозного лікування історично були обмеженими. Проте нещодавні досягнення відкрили більше можливостей. Котів часто лікують нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), а для відповідних випадків нещодавно було схвалено терапію моноклональними антитілами; також доступні інші знеболювальні засоби. «Хоча котячий остеоартрит не виліковується, біль від нього можна ефективно контролювати», — каже докторка Груен. Це хороша новина для котів, які страждають від артриту.
Починається все вдома
Коли ваш кіт старіє, тримайте ці шість запитань у пам’яті та повертайтеся до них кілька разів на рік. Якщо ви знаєте ознаки, то зможете надати ветеринару важливу інформацію, яка допоможе точніше діагностувати цю хронічну хворобу. «Власники дуже важливі для котів — ветеринари не бачать їх у ситуаціях, де ці зміни очевидні, — каже докторка Груен. — Тож власники мають зрозуміти, що може спричиняти таку поведінку, а потім звернутися до ветеринара. Дивовижно, як багато коти все ще хочуть робити, коли біль зменшується. Коли бачиш, як їм допомагає лікування, це справді вражає».
