Це напрочуд суперечлива тема.
Якщо хочете пожвавішої дискусії, запитайте друзів і рідних, чи дозволяють вони коту ходити по кухонних робочих поверхнях. А якщо в них немає власного кота, спитайте, чи стали б вони їсти в домі, де кіт може вільно гуляти по стільниці. Розмова, яку ця тема викликала в Kinship HQ, була, м’яко кажучи, жвавою. Виявилося, що щойно люди починають замислюватися над цим питанням, вони розуміють: у них дуже сильні погляди на нього.
Чи нормально дозволяти котам ходити по стільниці?
«Ми б і не подумали ходити вуличним взуттям по обідньому столу, але котячі лапи можуть переносити значно більшу концентрацію бактерій, що здатні нашкодити здоров’ю кишківника», — каже нутриціологиня та health coach Юстина Семенайте.
«Коли кіт ходить по поверхнях, ви заносите на зону, де готується їжа, усе, що прилипло до його лап: зокрема частинки з лотка, паразитів токсоплазмозу та ґрунтові патогени з вулиці».
Юстина розповідає, що в неї були клієнти та знайомі, яким довелося переглянути правила кухонної гігієни заради власного здоров’я.
«Моя подруга, котра обожнює свого кота, мала стійке подразнення шкіри, яке її сімейний лікар зрештою пов’язав із бактеріями, які її смугастий кіт залишав саме там, де вона готувала салати й смузі».
«Дозволити коту ходити по стільниці — це майже те саме, що готувати вечерю на підлозі громадського туалету: суміш E. coli та кишкових паразитів на котячих лапах робить “санітарну” поверхню міфом», — каже Юстина.
Підвищений ризик для немовлят, вагітних і людей з ослабленим імунітетом
Менеджерка продукту в компанії з прибирання True Fresh Лексі Браун каже, що забруднені кухонні поверхні, де готують їжу, особливо небезпечні для домогосподарств із немовлятами, вагітними людьми та тими, чия імунна система ослаблена.
«Коти заносять у дім різні мікроорганізми — з лотка, а якщо це вуличні коти, то ще й із зовнішнього середовища. Проблема в тому, що ці мікроби переносяться на поверхні для приготування їжі через лапи, шерсть або слину», — каже Лексі.
«Сеча й фекалії котів можуть містити мікроорганізми, найнебезпечніший із яких — Toxoplasma gondii. У більшості випадків він не шкодить здоровим дорослим, але для вагітних і людей з ослабленим імунітетом цей паразит може бути дуже небезпечним. На жаль, здатність наших, здавалося б, чистих котів поширювати хвороби цим не обмежується. Коти також можуть бути носіями бактерій на кшталт Salmonella і Campylobacter, які спричиняють шлунково-кишкові інфекції, діарею, гарячку та спазми в животі. Крім того, коти можуть переносити паразитичних глистів, що здатні впливати на шкіру, очі або травлення людини».
Вуличні коти створюють ще більше ризиків, каже Лексі.
«Вуличні коти мають вищий шанс підхопити на лапи й шерсть бактерії, грибки та паразитів. Це включає стригучий лишай — заразну грибкову інфекцію шкіри — та хворобу котячих подряпин, яку спричиняє бактерія Bartonella. У роті кота також є бактерії, що можуть потрапляти на поверхні через вилизування, а ще в дім можуть заноситися блохи й кліщі».
Не зовсім ті гості, яких хочеться бачити на вечері.
Як зменшити ризики
Втім, Лексі визнає: зупинити котів від стрибків на кухонні стільниці непросто.
«У домівках, де котам дозволено доступ до всіх поверхонь, бездоганна гігієна є обов’язковою. Стільниці слід очищати й дезінфікувати перед приготуванням їжі, а відкриті продукти ніколи не можна залишати без нагляду», — каже вона.
Юстина погоджується.
«Якщо ви не можете не пускати кота на кухонні робочі поверхні, потрібно зменшувати ризик: щоразу перед використанням обробляти зону безпечними для харчових поверхонь дезінфекційними засобами медичного класу, ніколи не залишати їжу відкритою та користуватися скляними або металевими обробними дошками, які можна ретельно мити».
Чи небезпечно це для самого кота?
Кухонні стільниці можуть бути небезпечними і для котів, каже ветеринарка докторка Емма Пемберті. «Деякі наші улюблені кулінарні інгредієнти токсичні для котів. Звичайні продукти, як-от цибуля та часник, можуть руйнувати еритроцити кота й пошкоджувати нирки, що інколи призводить до смерті. Шоколад, виноград, родзинки, кофеїн, алкоголь і винний камінь також токсичні для котів. Навіть будь-що, що не входить до їхнього звичного раціону, може спричинити блювання або діарею».
Лапи котів мають багато нервових закінчень, які допомагають їм відчувати температуру, текстуру та вібрацію, тому вони надзвичайно чутливі, пояснює докторка Пемберті. «Якщо тварини регулярно стрибають на кухонні поверхні, вони можуть приземлитися на щось небезпечне, наприклад на ніж або гарячу сковорідку. Пошкоджені лапи дуже болітимуть, і коту може знадобитися ветеринарна допомога, особливо якщо він отримає опік або поріз подушечок».
Чому коти так люблять стільниці?
«З погляду кота кухонні робочі поверхні мають цілком логічний сенс», — каже Кеті Гвілт, грумерка, фахівчиня з поведінки котів і цілісної терапії тварин у The Kat Lady.
«Висота допомагає їм почуватися в безпеці, спостерігати за довкіллям і контролювати свій простір. Стільниці часто є теплими, центральними та жвавими місцями, де проводять час їхні люди, тож вони дають і комфорт, і відчуття соціального контакту. Кухня ще й неймовірно цікаво пахне. А якщо додати, що коти досліджують світ не лише носом, а й лапами, легко зрозуміти, чому кухонна поверхня здається такою привабливою», — каже Кеті.
Чи можна навчити кота не стрибати на стільницю?
Кеті вважає, що кота можна навчити не використовувати кухню як власний подіум.
«Коти можуть м’яко засвоювати межі, але це дуже відрізняється від традиційного дресирування», — каже вона.
«Обприскувати котів водою або використовувати інші методи налякування чи покарання ніколи не рекомендується. Хоча це може зупинити поведінку в конкретний момент, коту не пояснюється, що робити замість цього. Ще важливіше те, що це може підірвати довіру, підвищити стрес і іноді призвести до тривожності або уникальної поведінки, особливо у чутливих котів».
Ключове, каже Кеті, — перенаправляти поведінку, а не карати кота.
Гігієнічні та безпечніші альтернативи для котів, які люблять висоту
«Замість того щоб робити стільницю страшною або неприємною, краще зробити альтернативні варіанти привабливішими. Дайте коту відповідні високі місця поруч — наприклад, високу котячу вежу, полички або міцний лежак, з якого він зможе спостерігати за кімнатою й почуватися частиною подій».
«Також допомагає керування середовищем. Швидко прибирайте їжу, тримайте поверхні менш цікавими та накривайте привабливі місця, коли вони не використовуються, — це з часом зменшує цікавість. Важлива й послідовність. Якщо котам іноді дозволяють ходити по поверхнях, а іноді ні, це стає для них незрозумілим. Спокійні, передбачувані межі разом із хорошими альтернативами працюють значно краще, ніж різкі реакції».
Остаточний висновок
Якщо після прочитання про ризики для гігієни та безпеку для кота ви замислилися, то практичне рішення для щасливої й чистої кухні — це поєднання змін і у вашій поведінці, і в поведінці тварини.
Спробуйте застосувати м’який підхід Кеті до навчання та допоможіть коту знайти безпечне альтернативне місце для дослідження й відпочинку. Але водночас будьте реалістичними щодо того, як уберегти дім від мікробів: протирайте стільниці перед приготуванням їжі та не залишайте на них небезпечні, хоч і цікаві для кота речі.
Смачного!
