Лімфома у собаки — це злоякісне захворювання, яке розвивається з лімфоцитів — клітин крові, що беруть участь у роботі імунної системи. Найчастіше хвороба проявляється збільшенням лімфатичних вузлів, причому на початковому етапі собака може залишатися активною, мати нормальний апетит і зовні виглядати здоровою.
Лімфома може розвиватися швидко, тому безболісне збільшення кількох лімфовузлів — привід не відкладати візит до ветеринара. Для підтвердження діагнозу зазвичай досліджують клітини збільшеного лімфатичного вузла, а після цього за потреби визначають тип пухлини та поширеність захворювання.
Лімфома у собаки — коротко
Найхарактернішою ознакою мультицентричної лімфоми є збільшення периферичних лімфатичних вузлів. Вони часто не болять, тому власник може випадково помітити ущільнення під щелепою, перед плечима або позаду колін.
Основним методом лікування поширених високозлоякісних форм лімфоми є системна хіміотерапія. Прогноз залежить від типу лімфоми, її локалізації, стадії, загального стану собаки та реакції на терапію.
Що таке лімфома у собак
Лімфоцити — це один із типів білих кров’яних клітин. У нормі вони допомагають організму реагувати на інфекції та беруть участь у роботі імунної системи. При лімфомі певна група таких клітин починає патологічно та неконтрольовано розмножуватися.
Оскільки лімфоцити присутні в багатьох тканинах організму, лімфома не обов’язково утворює одну помітну пухлину. Вона може вражати лімфатичні вузли, селезінку, печінку, кишечник, шкіру, кістковий мозок та інші органи.
Найпоширеніший варіант у собак — мультицентрична лімфома, при якій збільшуються одразу кілька груп лімфатичних вузлів. За даними Merck Veterinary Manual, генералізоване збільшення периферичних лімфовузлів характерне приблизно для 80–85% випадків найпоширеніших високозлоякісних B- і T-клітинних форм.
Де знаходяться лімфовузли у собаки
Власники найчастіше можуть помітити збільшені лімфовузли:
- під нижньою щелепою;
- перед плечовими суглобами;
- позаду колін.
При лімфомі вони можуть збільшуватися в кілька разів, залишаючись щільними та спочатку рухливими. Найчастіше такі вузли не болять при дотику.
Важливо розуміти, що збільшений лімфовузол не означає автоматично рак. Лімфатичні вузли можуть реагувати й на інфекції та запальні процеси. Встановити причину лише за зовнішнім виглядом або на дотик неможливо.
Які бувають види лімфоми у собак
Лімфому насамперед класифікують за тим, де вона розвивається.
Мультицентрична лімфома вражає лімфатичні вузли й є найпоширенішою формою захворювання.
Аліментарна, або шлунково-кишкова, лімфома розвивається у травному тракті. У собаки можуть з’являтися блювання, діарея, погіршення апетиту, біль у животі та втрата ваги.
Медіастинальна лімфома вражає структури грудної клітки, зокрема тимус або лімфовузли середостіння. При значному поширенні можливе утруднене дихання.
Екстранодальна лімфома виникає поза основними лімфатичними органами. Вона може вражати, наприклад, шкіру, очі, нирки або центральну нервову систему.
Окрім локалізації, велике значення має те, з яких клітин складається пухлина. Зокрема, виділяють B-клітинну та T-клітинну лімфому. Ця характеристика може впливати на вибір лікування та прогноз.
Стадії лімфоми у собак
Після підтвердження діагнозу ветеринар може рекомендувати визначити стадію захворювання, тобто оцінити, наскільки широко воно поширилося.
У ветеринарній онкології використовують стадії від I до V. На ранніх стадіях може бути уражений один лімфатичний вузол або локальна група вузлів. При III стадії збільшені лімфовузли в різних ділянках тіла, при IV до процесу залучаються печінка або селезінка, а при V можуть бути уражені кістковий мозок, кров чи інші органи.
Також враховують загальне самопочуття тварини: одна собака з лімфомою може виглядати майже здоровою, тоді як інша вже має виражені системні симптоми.
Які собаки мають підвищений ризик
Лімфома може виникнути у собаки будь-якої породи. Частіше захворювання діагностують у тварин середнього та старшого віку.
Дослідження також вказують на можливу породну схильність. Зокрема, підвищений відносний ризик описаний для боксерів, ротвейлерів і золотистих ретриверів, однак це не означає, що у представника такої породи обов’язково розвинеться лімфома.
Чому виникає лімфома у собаки
Однієї доведеної причини розвитку лімфоми у собак немає. Ймовірно, захворювання має багатофакторну природу.
Серед потенційних чинників дослідники розглядають генетичні особливості, порушення роботи імунної системи та вплив певних факторів навколишнього середовища. Проте в конкретної собаки зазвичай неможливо встановити, що саме стало причиною захворювання.
Тому власнику не варто намагатися пов’язати діагноз з якоюсь однією помилкою в догляді або подією в минулому.
Симптоми лімфоми у собак
На початку захворювання собака може не мати помітних проблем із самопочуттям. Особливо характерна ситуація, коли власник знаходить збільшені лімфовузли, хоча тварина продовжує нормально їсти, гуляти та гратися.
У міру розвитку захворювання можуть з’являтися:
- збільшення одного або кількох лімфатичних вузлів;
- млявість і слабкість;
- зниження апетиту;
- втрата ваги;
- підвищення температури;
- блювання або діарея;
- посилена спрага та частіше сечовиділення;
- утруднене дихання.
Конкретні симптоми значною мірою залежать від того, які органи вражені. Наприклад, при шлунково-кишковій формі частіше виникають блювання, діарея та схуднення, а при ураженні структур грудної клітки можливі проблеми з диханням.
Як виглядає лімфома шкіри у собаки
Кутанна, або шкірна, лімфома може проявлятися зовсім не так, як класична мультицентрична форма.
На шкірі можуть виникати почервонілі, лускаті ділянки, вузлики або виразки. Через це на початкових етапах захворювання можна сплутати з дерматологічною проблемою. За зовнішнім виглядом підтвердити шкірну лімфому неможливо — для точного діагнозу необхідне дослідження тканини.
Рани, виразки або незвичайні зміни шкіри, які довго не загоюються чи збільшуються, варто показати ветеринару.
Як діагностують лімфому у собаки
Один із найпоширеніших способів первинної діагностики — тонкоголкова аспірація збільшеного лімфатичного вузла.
За допомогою тонкої голки ветеринар отримує невелику кількість клітин, які потім досліджують під мікроскопом. Такий метод часто дозволяє виявити характерну популяцію аномальних лімфоцитів. У складніших випадках може знадобитися біопсія лімфатичного вузла або додаткові молекулярні дослідження.
Для уточнення типу лімфоми можуть застосовувати імунофенотипування, проточну цитометрію та інші методи, які допомагають, зокрема, визначити B- або T-клітинне походження пухлини.
Які обстеження можуть призначити після діагнозу
Щоб оцінити поширеність захворювання та загальний стан організму, ветеринар може рекомендувати аналізи крові та сечі, рентгенографію грудної клітки, УЗД черевної порожнини, а в окремих випадках — дослідження кісткового мозку.
Не кожній собаці потрібен абсолютно однаковий набір тестів. Обсяг обстеження визначає ветеринар з урахуванням форми лімфоми, стану тварини та того, чи вплинуть результати досліджень на подальшу тактику лікування.
Як лікують лімфому у собак
Для більшості поширених високозлоякісних форм основним методом лікування є системна хіміотерапія.
Часто застосовують комбіновані протоколи, у яких використовують кілька препаратів. Один із найвідоміших варіантів — протокол CHOP. Він включає препарати різних груп і застосовується за визначеним ветеринарним онкологом графіком.
Лімфома у собак зазвичай добре реагує на системну хіміотерапію. За даними Cornell University College of Veterinary Medicine, при застосуванні багатокомпонентних протоколів ремісії можуть досягати до 90% собак. Ремісія означає зникнення клінічних проявів і ознак пухлини, але не обов’язково остаточне вилікування.
Залежно від конкретної форми захворювання можуть використовувати й інші варіанти: окремі хіміопрепарати, променеву терапію або локальне хірургічне лікування.
Чи можна лікувати лімфому преднізолоном
Кортикостероїди, зокрема преднізон або преднізолон, можуть тимчасово зменшувати прояви захворювання та покращувати самопочуття собаки, якщо повноцінна хіміотерапія не проводиться.
Однак таке лікування не є рівноцінною заміною комбінованої хіміотерапії. Merck Veterinary Manual зазначає, що при монотерапії преднізоном ремісія зазвичай триває близько одного-двох місяців, а також може розвиватися медикаментозна резистентність.
Тому не слід самостійно починати давати собаці стероїди до завершення діагностики та обговорення плану лікування з ветеринаром.
Скільки живе собака з лімфомою
Прогноз не можна точно визначити лише за самим словом «лімфома». Він залежить від клітинного типу пухлини, її локалізації, ступеня поширення, загального стану тварини та реакції на лікування.
Для високозлоякісної лімфоми без лікування прогноз зазвичай короткий — приблизно 4–6 тижнів, хоча в окремих собак перебіг може відрізнятися.
При системній багатокомпонентній хіміотерапії прогноз значно кращий. За даними Merck Veterinary Manual, медіана тривалості життя становить приблизно:
B-клітинна лімфома — близько 12 місяців;
T-клітинна лімфома — близько 6–8 місяців.
Cornell University College of Veterinary Medicine наводить загальну медіану близько одного року для собак, які отримують багатокомпонентну хіміотерапію, причому приблизно 25% собак живуть два роки.
Це статистичні показники для груп тварин, а не точний прогноз для конкретної собаки.
Чи можна повністю вилікувати лімфому у собаки
Повне довгострокове вилікування при більшості поширених форм лімфоми трапляється рідко. Основна практична мета лікування — досягти ремісії, якомога довше контролювати захворювання та підтримувати хорошу якість життя тварини.
Багато собак добре реагують на перший курс хіміотерапії, але з часом можливий рецидив. Після повернення хвороби ветеринарний онколог може розглянути повторне лікування або іншу схему терапії.
Чи можна запобігти лімфомі
Надійного способу профілактики лімфоми у собак сьогодні немає, оскільки точні причини її розвитку остаточно не встановлені.
Здорове харчування, нормальна маса тіла, регулярні ветеринарні огляди та зменшення необов’язкового контакту з потенційно шкідливими хімічними речовинами корисні для загального здоров’я тварини, але не можуть гарантувати захист від лімфоми.
Чим годувати собаку з лімфомою
Спеціальної дієти, здатної вилікувати лімфому, немає. Раціон повинен насамперед забезпечувати собаку необхідною енергією та поживними речовинами й допомагати підтримувати нормальну вагу.
Якщо собака проходить хіміотерапію, погано їсть, худне або має блювання чи діарею, раціон краще підбирати разом із ветеринаром. Не варто замінювати призначене лікування спеціальними дієтами, добавками або іншими засобами без обговорення з лікарем.
Коли потрібно звернутися до ветеринара
Запишіться на огляд, якщо ви виявили у собаки незрозуміле збільшення лімфатичного вузла, особливо якщо збільшилися одразу кілька вузлів.
Також не варто відкладати звернення, якщо разом із цим собака худне, стала млявою, відмовляється від їжі, має тривале блювання чи діарею, проблеми з диханням або інші симптоми, які прогресують.
Навіть якщо собака почувається нормально, стійке збільшення лімфовузлів потребує ветеринарної оцінки.
Часті запитання
Як виглядають збільшені лімфовузли при лімфомі у собаки?
Вони можуть відчуватися як щільні утворення під шкірою. Найпростіше власники помічають їх під щелепою, перед плечима та позаду колін. При мультицентричній лімфомі нерідко збільшуються одразу кілька груп вузлів.
Чи болять лімфовузли при лімфомі?
Найчастіше збільшені лімфатичні вузли при класичній мультицентричній лімфомі безболісні. Саме тому значне збільшення може тривалий час не турбувати собаку.
Чи може собака з лімфомою почуватися нормально?
Так. На початковому етапі деякі собаки мають помітно збільшені лімфовузли, але при цьому зберігають нормальний апетит, активність і звичну поведінку.
Як підтверджують лімфому у собаки?
Найчастіше діагностика починається з тонкоголкової аспірації збільшеного лімфовузла та цитологічного дослідження отриманих клітин. За необхідності проводять біопсію та додаткові дослідження.
Скільки живе собака з лімфомою без лікування?
Для високозлоякісних форм без лікування типовий прогноз становить приблизно 4–6 тижнів, але індивідуальний перебіг захворювання може бути як коротшим, так і довшим.
Скільки живуть собаки після хіміотерапії?
При багатокомпонентній хіміотерапії загальна медіана становить близько року. Для B-клітинної лімфоми прогноз у середньому кращий — близько 12 місяців, тоді як для T-клітинної Merck наводить приблизно 6–8 місяців.
Чи можна вилікувати лімфому у собаки повністю?
Стійке повне вилікування при поширених високозлоякісних формах трапляється рідко. Найчастіше метою терапії є досягнення тривалої ремісії та збереження хорошої якості життя.
Чи можна лікувати лімфому вдома?
Частину препаратів ветеринар може призначити для застосування вдома, але схема лікування має визначатися лікарем. Самостійно починати хіміотерапію, давати стероїди або змінювати дозування препаратів небезпечно.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює огляд та рекомендації ветеринарного лікаря.
