Бо горе не має лінійного шляху, а ваша дорога має бути такою ж унікальною, як і ви
Собаки дарують нам особливий вид любові — зв’язок, зовсім не схожий на той, що ми відчуваємо з людьми у своєму житті. Але вони безперечно є частиною родини: ми повертаємося додому до їхнього виляючого хвоста, разом згортаємося на дивані та щодня виходимо на прогулянки, які стають невід’ємною частиною нашого побуту. Дім уже не той без цокоту собачих лап.
Тож прощання розбиває серце. Можливо, вам навіть важко уявити, що колись у вашому житті з’явиться інший собака після смерті вашого найкращого друга, вашої дитини, вашого єдиного кохання. Можливо, ви вже думали, як довго слід чекати, перш ніж завести наступного собаку? І чи будете ви колись готові знову полюбити іншого собаку?
Ось у чому річ: переживання горя у кожного своє, і немає однозначної відповіді, коли саме найкраще приводити до родини ще одного собаку. Але є речі, які варто врахувати. У цій статті консультантка з переживання втрати домашніх тварин Доун Мюррей, засновниця Living With Bereavement, та Анналіза де Картере, менеджерка з підтримки людей, які втратили тварину, у благодійній організації Blue Cross, діляться порадами, щоб допомогти вам зрозуміти, на якому етапі горювання ви перебуваєте, і як визначити, чи готові ви до нового чотирилапого друга.
Головне коротко
Універсального терміну для того, щоб завести іншого собаку після втрати, не існує — готовність залежить від емоційного стану, побутових умов і ситуації в родині, а не від календаря.
Бажання мати нового собаку — це не спроба замінити того, кого ви втратили, а готовність відкритися новим стосункам, коли горе вже не таке гостре.
Поспіх може нашкодити, але й чекати надто довго через почуття провини не обов’язково — довіряйте собі, радьтеся з родиною та рухайтеся у своєму темпі.
Універсального терміну для того, щоб завести іншого собаку після втрати, не існує — готовність залежить від емоційного стану, побутових умов і ситуації в родині, а не від календаря.
Бажання мати нового собаку — це не спроба замінити того, кого ви втратили, а готовність відкритися новим стосункам, коли горе вже не таке гостре.
Поспіх може нашкодити, але й чекати надто довго через почуття провини не обов’язково — довіряйте собі, радьтеся з родиною та рухайтеся у своєму темпі.
Розуміння свого горя
Природа горя після втрати тварини
Доун вважає, що думати про горе як про послідовність етапів — «коли один етап закінчується, а інший починається» — може бути заплутано. «Горе не лінійне, воно непередбачуване, постійно то посилюється, то слабшає, — пояснює вона. — Воно таке ж унікальне, як ДНК: двоє людей не переживають його однаково. На кожну реакцію впливають характер, життєвий досвід, здатність справлятися з втратою, ваші стосунки із собакою та обставини самої втрати».
Поспіх має наслідки
Можливо, біль від смерті вашого собаки настільки сильний, що ви клянетеся більше ніколи не заводити іншого. Доун заспокоює: для більшості людей, які втратили улюбленця, таке ставлення з часом змінюється.
«Дехто замислюється про іншого собаку вже за кілька днів або тижнів після смерті свого улюбленця, — каже Доун. — Можливо, вони думали про це ще до того, як собака помер». Але, за її словами, поспішне рішення може мати серйозні наслідки і для людини, і для тварини. «Рішення, ухвалене в поспіху, часто супроводжується сильним почуттям провини і може зрештою призвести до того, що собаку доведеться віддати в іншу родину».
«Ті, хто відкладає рішення про нового улюбленця, зазвичай встигають прожити своє горе, прийняти втрату й адаптуватися до нового способу життя, тож вони емоційно готові почати нові стосунки».
Хронологія горя
Але на горювання немає встановленого ліміту часу, запевняє Доун: «Період скорботи може тривати дні, тижні, місяці або навіть кілька років».
Важливо й те, що, за словами Доун, дві найпоширеніші емоції — це шок і провина. «Провина — складне почуття, і його часто вважають найсильнішою емоцією, пов’язаною з втратою тварини, — пояснює вона. — Це уявлення або припущення людини, що вона зробила щось не так або могла вчинити інакше».
Але відчувати провину і бути винним — це зовсім різні речі. «Почуття провини — це емоція, а не факт, — пояснює Доун. — Якщо не пропрацювати його з консультантом із переживання втрати тварини, воно може тривати місяцями або роками й ще більше ускладнювати рішення про нового компаньйона».
Ознаки, що ви, можливо, готові до нового собаки
Не існує універсального списку, який би допоміг вирішити, чи готові ви до нового собаки. Зрештою, лише ви самі знаєте, чи готові взяти на себе таке зобов’язання. Проте є кілька ознак, які можуть допомогти зрозуміти ваш стан:
Горе вже не є вашою головною емоцією. Ви примирилися зі смертю собаки — смуток не визначає ваше повсякденне життя.
Ви побачили собаку на сайті притулку, і він здається вам вдалим варіантом. Анналіза каже, що інколи правильний момент може настати випадково й несподівано.
Замість сильного почуття провини думка про нового собаку викликає у вас радість і захоплення.
Ви можете уявити в домі іншого собаку, а не лише порожнечу, яку залишив попередній улюбленець.
Практично ви в доброму становищі: можете дозволити собі нового собаку, маєте час, щоб приділити його адаптації, і ваші сили відновилися.
Вас мотивує можливість нової любові, а не лише самотність.
Якщо у вас є інші тварини, вони вже адаптувалися до втрати свого компаньйона.
Усі в домі відчувають готовність до нового собаки — не лише ви.
Горе вже не є вашою головною емоцією. Ви примирилися зі смертю собаки — смуток не визначає ваше повсякденне життя.
Ви побачили собаку на сайті притулку, і він здається вам вдалим варіантом. Анналіза каже, що інколи правильний момент може настати випадково й несподівано.
Замість сильного почуття провини думка про нового собаку викликає у вас радість і захоплення.
Ви можете уявити в домі іншого собаку, а не лише порожнечу, яку залишив попередній улюбленець.
Практично ви в доброму становищі: можете дозволити собі нового собаку, маєте час, щоб приділити його адаптації, і ваші сили відновилися.
Вас мотивує можливість нової любові, а не лише самотність.
Якщо у вас є інші тварини, вони вже адаптувалися до втрати свого компаньйона.
Усі в домі відчувають готовність до нового собаки — не лише ви.
Ознаки, що ви ще не готові
Ви досі плачете щодня і вам важко справлятися з базовими справами — наприклад, важко зосередитися на роботі, планувати й організовувати щоденні справи. Зробіть паузу й дайте собі час прожити почуття, а не заповнюйте цю порожнечу новим собакою.
Ви порівнюєте кожного собаку, якого зустрічаєте, зі своїм попереднім улюбленцем.
Інші члени родини хочуть нового собаку, але ви не відчуваєте такого ж ентузіазму. Ви все ще переповнені смутком і горем. Ви маєте бути на одній хвилі.
Ви не можете дозволити собі нового собаку — фінанси обмежені, і немає запасу на додаткові витрати.
Фотографії вашого собаки викликають смуток, а не теплі спогади про щасливі моменти разом.
Ви не можете дивитися на речі свого собаки — іграшки, лежанка та ковдри доводять вас до сліз.
Ви досі плачете щодня і вам важко справлятися з базовими справами — наприклад, важко зосередитися на роботі, планувати й організовувати щоденні справи. Зробіть паузу й дайте собі час прожити почуття, а не заповнюйте цю порожнечу новим собакою.
Ви порівнюєте кожного собаку, якого зустрічаєте, зі своїм попереднім улюбленцем.
Інші члени родини хочуть нового собаку, але ви не відчуваєте такого ж ентузіазму. Ви все ще переповнені смутком і горем. Ви маєте бути на одній хвилі.
Ви не можете дозволити собі нового собаку — фінанси обмежені, і немає запасу на додаткові витрати.
Фотографії вашого собаки викликають смуток, а не теплі спогади про щасливі моменти разом.
Ви не можете дивитися на речі свого собаки — іграшки, лежанка та ковдри доводять вас до сліз.
Практичні міркування
Фінансова готовність — у вас достатньо вільного доходу, щоб покрити все необхідне: корм, лежанку, ветеринарні витрати, дресирування тощо.
У вас є достатньо вільного часу, щоб присвятити його навчанню нового собаки та його адаптації в домі.
Ваш стиль життя та робочі обов’язки сумісні з появою нового собаки.
Ваш дім підготовлений до життя з собакою — якщо ви берете тварину з притулку, пам’ятайте, що вона може ніколи раніше не жити в домашніх умовах.
Інші тварини у вашому житті зможуть ужитися з новим собакою, чи то цуценя, чи собака з притулку; обом знадобляться терпіння і час від усіх мешканців дому — і людей, і тварин.
Фінансова готовність — у вас достатньо вільного доходу, щоб покрити все необхідне: корм, лежанку, ветеринарні витрати, дресирування тощо.
У вас є достатньо вільного часу, щоб присвятити його навчанню нового собаки та його адаптації в домі.
Ваш стиль життя та робочі обов’язки сумісні з появою нового собаки.
Ваш дім підготовлений до життя з собакою — якщо ви берете тварину з притулку, пам’ятайте, що вона може ніколи раніше не жити в домашніх умовах.
Інші тварини у вашому житті зможуть ужитися з новим собакою, чи то цуценя, чи собака з притулку; обом знадобляться терпіння і час від усіх мешканців дому — і людей, і тварин.
Як ухвалити рішення, яке підійде саме вам
Довіряйте своїм відчуттям — лише ви знаєте, що для вас правильно
Так, варто поговорити з іншими людьми й почути їхню думку, але Анналіза застерігає: не сприймайте це як наказ, що саме ви повинні робити. «Важливо обговорити це й почути думку інших, — пояснює вона. — Але це інші люди, і лише ви знаєте, чого хочете». Вам не потрібно дотримуватися всіх порад, якщо вони вам не відгукуються. Довіряйте собі.
Це не про заміну старого собаки, а про те, щоб знову відкрити серце
«Пам’ятайте, це інший собака з іншим характером, — каже Анналіза. — Можливо, ви звикли до старшого собаки та його поведінки, а цуценя має інший рівень енергії та інші потреби». Анналіза також радить бути добрими до себе. «Можливо, ви хвилюватиметеся: “О, я не люблю цього собаку так сильно”, і це нормально — ваш зв’язок зростатиме. Період адаптації може бути дуже складним, і думка “Що я наробив?” — цілком природна». Зараз це може здаватися далеким, але, ймовірно, саме так ви почувалися, коли інший собака вперше з’явився у вашому житті.
Інший — не означає нелояльний
«Ваші стосунки з новим собакою будуть іншими, і це нормально, — каже Анналіза. — Пам’ятайте, що так само відбувається і з людьми у вашому житті. Любов змінюється, трансформується, рухається й зростає. Таке вже це дивне життя».
Розгляньте тимчасову опіку
«Тимчасова опіка над собакою або виховання цуценяти для благодійної організації може приносити велике задоволення і тривати відносно недовго, — каже Доун. — Це може дати людині додатковий час, щоб ухвалити надважливе рішення про усиновлення власного собаки та зрозуміти напевно, чи готова вона будувати нові стосунки».
Візьміть собаку “на пробу”
Анналіза радить доглядати за собакою друга або взяти тварину через сервіс Borrow My Doggy. «Так ви берете на себе менше зобов’язань, — каже вона, — і можете зрозуміти, що відчуваєте, протягом коротшого часу — одного дня, а може, навіть кількох годин».
Побудова нових стосунків не означає, що попереднього компаньйона забули, запевняє Доун. «Поява нового собаки може повернути у ваше життя багато любові, сміху та сенсу, — каже вона. — Довіряйте своїм відчуттям щодо того, коли настане правильний момент».
Пам’ятайте: ви можете зберегти пам’ять про свого собаку через меморіал, каже Доун. «Вшануймо вашого собаку й пам’ятаймо, що, хоча його вже немає поруч, його ніколи не забудуть. Так, ваш компаньйон помер, але він жив — і завжди житиме — у вашому серці».
Попереду нові пригоди — насолоджуйтеся ними. Будьте, як ваш собака, і живіть теперішнім моментом.
